на головну

AgriChain - технології для ефективних змін в агро

Агробізнес – це вид діяльності, який ґрунтується на величезній кількості даних. До останнього часу всю цю інформацію накопичував агроном.
Він визначав, згідно своїх паперових записів, що буде добре для його господарства в наступному році: яку використовувати сівозміну, які купувати сорти-гібриди, які норми внесення добрив, щоб отримати оптимальну врожайність.

Ця модель працювала багато років, але мозок людини не здатний утримати та проаналізувати такий об’єм інформації, як дозволяють сучасні IT-рішення. Особливо в питаннях статистичного аналізу, оцінки, кореляції різних подій між собою, з метою прийняття максимально ефективних рішень.

Ера диджиталізації в агросфері дала можливість передавати в інформаційну систему величезний масив даних, що описують всі характеристики полів, на яких ми працюємо: агрохімічні, фізико-хімічні, історія клімату, історія врожайності, історія внесених ЗЗР, норм, отримана врожайність тощо. Диджиталізація – це використання цих даних для прийняття правильних бізнес-рішень з метою збільшення прибутків.

Сьогодні спілкуємося з Наталією Богачевою, директором компанії «AgriChain». Вона – агент змін, вона ідеолог змін і реалізатор змін, а гаслом нашого журналу завжди було – «ти не можеш робити завтра те, що робив учора», тобто зміни – це наше кредо і наше покликання.
«AgriChain» – компанія, яка розробляє нове покоління ІТ-рішень для агробізнесу, рішень, які допомагають грамотно аналізувати діяльність, вчасно реагувати на ризики та ефективно управляти агробізнесом.

Усе починалося з економіки


– Нарешті на нашій обкладинці людина з ІТ, причетна до оцифрування процесів, про що ми всі чуємо, але рідко бачимо авторів інновацій. Як ви прийшли до цього? Здається, молода людина може прагнути стати акторкою або юристкою… Проте писати програми?!

– Я закінчила Подільський агротехнічний університет і там залишилася працювати, пішла до аспірантури й захистила кандидатську дисертацію з економіки. Вісім років працювала викладачем в університеті, викладала економіку агропідприємств, статистику, економіку праці. Мій бекграунд – це економіка в сільському господарстві. Це колосальний досвід системності, організованості, структурованості, який став невід’ємною частиною мене як експерта в галузі і як особистості в цілому. Проте практика показала, що те, що відбувається в реальному агробізнесі, і те, чого навчають в університеті, – речі, розділені прірвою, наука перебуває далеко від практики, і цей процес також потребує кардинальних змін.

– Однак як ви опинилися в агробізнесі?

– Агро – це величезна фундаментна галузь, це забезпечення продовольчої безпеки. Мене завжди вражали масштаби агро, потенціал нашої землі і, звичайно, величезна праця людей на місцях у складних умовах. Я пригадую, як вперше поїхала на обжинки, свято першого снопа. У мене перехоплювало подих, я бачила, з якою любов’ю люди ставляться до землі і до своєї справи, як важливо це для них. Тут і університет причетний – там усе було збудовано на любові до галузі, на патріотичності, на трепетному ставленні до сільського господарства. Моя робота в агробізнесі розпочалася з посади економіста в компанії «Чарівний світанок», що входить до складу агрохолдингу «Агропросперіс» (NCH). Компанія та мої колеги дали мені неоціненний досвід, саме там розпочався мій шлях оптимізації та автоматизації бізнес-процесів для підвищення ефективності діяльності агровиробника. Масштабна галузь та люди, на яких хочеться рівнятися, і стали моєю мотивацією для дальшого розвитку.

– Проте як ви почали займатися ІТ?

– ІТ – це випадковість. Працюючи в «Агропросперіс», я стала частиною проєкту «Агрономіст» – це додаток з ведення виробничого процесу, який ми впроваджували з нуля. Тоді я зрозуміла, що кожний успішний проєкт – це системність і структурованість, це невпинна робота над функціональністю, постійний аналіз поточних процесів, варіантів їх оптимізації, спілкування з користувачами та постійна робота з їх зворотним зв’язком для дальших удосконалень.

Після я перейшла в агропромисловий холдинг «Астарта-Київ», оскільки те, що запропонували тут, без перебільшень є проєктом мого життя, щось масштабніше мені важко уявити.

– Видно, що ви людина вмотивована, що ви натхненні, що вами керує велика енергія, але як ви знайшли цікаве та захоплююче в темі автоматизації процесів? Я би зрозумів, якби ви створювали нову соціальну мережу або месенджер…

– Я постійно аналізую всі процеси, з якими стикаюсь як в житті, так і на роботі, на можливість оптимізації та автоматизації для отримання найбільш ефективного результату з найменшою витратою ресурсів. І це мене захоплює. А отримання видимих результатів від подібної автоматизації мене дійсно мотивує.

Коли я працювала економістом, ми проводили факторні та кореляційні аналізи, щоб вивести, що вплинуло на результат, чому він саме такий, де є конкретні втрати, а де приховані резерви. Цей досвід дав можливість розбирати операційні процеси майже на молекули для того, щоб створити інструменти, які допоможуть аграріям скоротити витрати та наростити потенціал.

– А ваша система в якийсь момент викидає вікно – «УВАГА»?

– Саме так, в систему закладена бізнес-логіка ризик-менеджменту, яка робить маркери і сигналізує, на що звернути увагу, щоб попередити виникнення проблем, а не ліквідовувати згодом їх наслідки. Окрім ризик-менеджменту та системи повідомлень в основу нашої системи закладені автоматизовані гнучкі бізнес-процеси, менеджмент завдань фахівців, автоматизований документообіг, система глибокої аналітичної звітності та онлайн-режим подій у бізнесі.

Система накопичує дані з різного обладнання та телеметрії, супутникові та метеорологічні дані, які стають частиною процесів, аналізуються та допомагають приймати вірні управлінські рішення.


Орієнтир – максимум доходу з гектара


– Ваша система працює тільки в «Астарті»?

– Ні, вона вже працює в інших агропідприємствах, для зовнішніх замовників уже впроваджені перші модулі, управління земельним банком та управління виробничими процесами.

– Система має назву?

– Вона однойменна з назвою нашої компанії, називається AgriChain – це єдиний портал для управління агробізнесом, який складається з 8 модулів, кожен з них повністю покриває потреби окремого блоку виробничого ланцюга. Є можливість використовувати окремо один модуль, комбінувати їх в залежності від потреб або комбінувати зі сторонніми сервісами.

Система складається з таких модулів:


AgriChainLand – модуль для онлайн-управління земельним банком, він охоплює бази даних усіх полів та ділянок компанії, управління обмінами ділянками, договорами оренди, виплатами та нарахуваннями, включаючи бюджетування витрат. Функціонал земельного модуля дає змогу уникнути поширених ризиків, пов’язаних з управлінням землею, таких як недостовірна або несвоєчасна інформація, розбіжності в площі орендованих і оброблюваних ділянок, порушення процесуальних дій за договорами оренди землі і багатьох інших.

AgriChainFarm – модуль для планування, виконання та управління виробничою програмою з автоматизованим документообігом, пов’язаним з відображенням господарських операцій. Основні завдання системи – це сезонне планування виробничої програми, побудова і автоматизація бізнес-процесів з оперативного управління операційним циклом на підставі сезонного плану між усіма службами: агрономічною, інженерною, диспетчерською, складською, економічною та бухгалтерською в режимі реального часу.

AgriChainScout – модуль для онлайн-моніторингу стану посівів, їх аналізу та динамічного прогнозування врожайності. Основні завдання системи – це побудова культури і бізнес-процесів з системного моніторингу посівів для ефективного контролю ризиків і прийняття правильних управлінських рішень. Система дає змогу збирати інформацію про стан посівів з різних джерел (історичні, супутникові, аерофотознімки), автоматично планувати огляди полів, планувати індивідуальні правила оглядів у прив’язці до культури, своєчасно виявляти ризики – хвороби, шкідники, бур’яни для прийняття рішень по їх оперативному усуненню й оцінки їх економічної ефективності, отримувати оперативну бізнес-аналітику та звіти за станом посівів.

AgriChainBarn – модуль для онлайн-управління складською логістикою підприємства з автоматизованим документообігом. Основні завдання даного модуля – це побудова ефективної складської логістики з використанням додаткового обладнання (термінали збору даних, принтери штрих-кодів, сканери), що дасть змогу побудувати бізнес-процеси по ефективному управлінню рухом ТМЦ, контролем руху та утилізації тари, таким чином оптимізувати логістичні витрати та складські залишки.

AgriChainKit – модуль для управління бізнес-процесами компанії. Дане рішення інтегровано з іншими модулями платформи AgriChain, при цьому налаштування бізнес-процесів реалізовано як гнучкий конструктор (для покриття запиту й особливостей будь-якої компанії), що в разі зміни зовнішніх і внутрішніх умов ведення бізнесу дає можливість оперативно коригувати роботу компанії, створюючи на рівні користувача найскладніші схеми бізнес-процесів, персоналізувати зони відповідальності, будувати менеджмент завдань фахівців, контроль термінів їх виконання.

AgriChainLogistics – модуль для управління логістикою ТМЦ (склад–поле) та продукції з поля (поле–ток–елеватор / цукровий завод) з автоматизованим документообігом (універсальна ТТН), це робоче місце логіста по управлінню власною та найманою технікою. В дальшому ми плануємо інтеграцію з ваговими комплексами та системою GPS-моніторингу.

AgriChainAuto – модуль для контролю роботи та ремонтів техніки (власна система GPS-моніторингу). На поточний момент модуль не доступний, перший реліз модуля планується у першому кварталі 2021 року.

AgriChainReport – модуль для формування аналітичних звітів з використанням BI-системи як частини порталу AgriChain.

– Які основні проблеми у впровадженні такої системи на сторонньому підприємстві?

– Незалежно від того хто замовник, впровадження різних систем управління часто викликає спротив. Наші рішення не лише допомагають вибудувати бізнес-процеси компанії та оптимізувати витрати, але й підвищують контроль над цільовим використанням ресурсів, виконанням робіт, дотриманням норм виконання операцій, указують на людські помилки та інше. Люди працювали 25 років у певній моделі, а тепер їм кажуть, що треба все змінювати.

Для того щоб уникнути супротиву при впровадженні системи, потрібно «продати» систему внутрішньому клієнту, мати чіткий план впровадження, якісно провести навчання та супроводжувати користувачів.

Однак потрібно розуміти, що всі гучні слогани – цифрова трансформація, диджиталізація – це лише інструментарій. Якщо компанія не готова трансформувати свої бізнес-процеси, реорганізовуватися – реальних результатів від впровадження не буде.

– Тобто… ви будуєте і продаєте ідеологію?

– Ми її пропагандуємо. Для великого холдингу впровадження – це зміна регламентів, положень, інструкцій, певний бюрократичний маршрут, який доведеться пройти на шляху до трансформації, і це потрібно усвідомлювати на самому початку.

Я вважаю, що в основі будь-якого успішного бізнесу мають бути грамотно вибудовані автоматизовані гнучкі бізнес-процеси, які можуть бути легко адаптовані при зміні зовнішніх або внутрішніх умов ведення господарської діяльності.

Системний продукт для несистемного ринку


– Український агробізнес розвивається бурхливо. Людина, яка купила новий трактор, вже отримала його з GPS-трекерами, комп’ютером, автопілотуванням, і це в господарстві, де ще вчора граблями гребли… Як ви гадаєте, долати цей розрив свідомості – можливо? Ви пропонуєте неймовірно системний продукт на ринку, який звик до ручного управління та особистих зв’язків…

– Я багато думаю про це. «Ми так працювали 25 років і так будемо працювати…» Проте навіть якщо розібрати ваш приклад – уже зараз у нас є фермери, що ефективно використовують техніку, її можливості та технології, але є інші.

Коли ми спілкуємося з власниками і показуємо, що можна вийти на інший рівень управління, грамотно вибудовувати процеси, абстрагуватися від своїх історичних практик, то ми розуміємо, що вони готові до змін. Адже всі власники мислять категоріями грошей, власне цим ми й можемо оперувати, прямим скороченням витрат. Однак середній рівень керівництва не завжди готовий до змін.

Кейс «Астарти» – це кейс стрімкого підвищення операційної ефективності в ході трансформації, яку ми зараз разом переживаємо. Ми дуже сумлінно підходимо до процесу впровадження системи в інших компаній для того, щоб кожний проєкт був успішним та приніс реальні результати. У мене і моєї команди є амбіційна мрія – зробити систему стандартом для галузі, який змінить усю систему управління в агробізнесі. А конкретні кейси, приклади та результати впровадження допоможуть нам наблизитися до неї.

Гнучкість і потужність можливостей


– Скільки ж чинників аналізує система?

– Сотні з кожного напряму. От ми говоримо про управління земельним банком, є площі, які ми орендуємо, і є площі, які обробляємо. Наприклад, система говорить, що консолідація земельного банку – 65 %, тобто 35 % – недообробіток. Система говорить, що певні ділянки можна обміняти з сусідами, видає список.

Система говорить власнику: 15 % землі, яку ти орендуєш, – технічні втрати, заліснення, городи, заводнення та інше. Отже, ти втрачаєш на своєму земельному банку 200 тисяч на рік. Прийшов час ухвалити правильне рішення: або відмовитися від цієї землі, або обробити її. Система говорить: за три місяці в тебе закінчуються угоди зі 150 пайовиками, ти мусиш запустити процес пролонгації договорів.

Наприклад, система говорить, що техніка працює поза контуром поля. Чому вона там? Обробляє якісь чужі масиви? Або техніка працює з перевищенням режиму швидкості. Що треба робити? Або техніка проводить обприскування при температурі понад +30°С і сильному вітрі. Маркерів безліч. До того ж під усі дані закладена економічна складова.

Ми знаємо план, робочий капітал, який узято на обробку поля, знаємо, що по факту виконано. Які операції виконано, а які не виконано у періоді? Якщо ми говоримо про моніторинг посівів, там маса метрик, починаючи зі змін індексів, закінчуючи несприятливими умовами вегетації, об’єктами, на які слід реагувати негайно.
Ми зафіксували хвороби, шкідників, бур’яни, калькулятор видав нам, скільки коштує додаткова обробка, в онлайн-режимі узгодили це рішення і в онлайн-режимі поставили завдання негайно вжити заходів, щоб не втратити врожай. І ще багато інших показників.

– А от якщо ми перейдемо до організму системи… Чи здатна вона адаптуватися до умов, що змінюються, і чи здатна вона прогнозувати можливі ризики і можливі передумови змін умов у ході циклу?

– Так. Система дуже гнучка, основа наших модулів – це гнучкі автоматизовані бізнес-процеси, вона складається з конструкторів – конструктор бізнес-процесів, або конструктор рольової моделі, або конструктор звітів…

Вона легко адаптується під зміну умов. Щодо прогнозування, ми можемо передбачати певні речі на підставі зіставлення результату виконання і частини, яка ще залишилася невиконаною. Якщо ми говоримо про економічний прогноз, система може його надавати.
Однак якщо ми говоримо про прогнозування врожайності на підставі супутникових знімків, ми ще не йдемо в ці алгоритми. Нині є спроби на ринку, але я скептично до них ставлюся, там відхилення від 10 до 50 %. Найкращий прогнозист і скаут – це агроном на полі. Це людина, яка динамічно аналізує біологічну врожайність на кожному полі, вносить дані в мобільний додаток, і система робить висновок, як це впливатиме на EBITDA.

Інтелект штучний і натуральний


– Я говорю про майбутнє, про перспективу, про якісь елементи штучного інтелекту…

– Робота системи на базі алгоритмів машинного навчання та штучного інтелекту це ще плани на майбутній розвиток. Проте вже зараз ми закладаємо певні основи штучного інтелекту в нашу систему, це елементи моделювання.

Наприклад, система сама розробляє планову сівозміну, з урахуванням попередників, що були на полях, з урахуванням сукупності масивів, географії, логістики, яку задає підприємство. Найкращий, середній та поганий попередник – усе це закладається у певну модель.

Наступний приклад алгоритмів – у нас є структура елеваторної логістики, скільки є валу, скільки треба вивезти на один елеватор, на другий, скільки залишити на току. Система з урахуванням алгоритмів оптимального маршруту, мінімальних відстаней вивезення з поля, пропонує поля, з яких відбудеться вивезення й куди воно відбуватиметься. Або, наприклад, у плануванні виробничого процесу алгоритми по ідентифікації зловживань.

– Це на рівні середньої ланки?

– Так. Система чітко закриває на перетині періодів, на перетині культур, на перетині операцій підрахунок, скільки виконується власним ресурсом і які затребувані послуги. А потім виникають питання: а чому ми стільки техніки наймали?

Чому так неефективно використовувалася власна? Я наводжу приклади маркерів автоматизованих алгоритмів, які можна безболісно впровадити. Сівозміна – це важливий фактор, яким не завжди володіють люди, а в системі вона є по кожному полю.
В логістиці та на складі часто бувають зловживання. Це все виливається у гроші, саме тому потрібен контроль та структурування системи.

– А як до системи ставляться реальні господарники? Проте вони теж розшаровані, на молодих освічених, на давніх голів колгоспу, на давніх голів колгоспу дуже заможних, на давніх голів колгоспу дуже бідних…

– Сприйняття у 90 % випадків позитивне: цікаво, варто подивитися, як це працює в інших і таке подібне. Є організації, що ще не готові до трансформації, але готові сприймати досвід інших компаній, ділитися зворотним зв’язком, що би хотіли бачити в подібних системах.

Постійне спілкування з представниками агробізнесу допомагає нам просувати нашу ідеологію та розвивати функціональність наших продуктів.

Про головну проблему українського АПК


– Це загальна ситуація для ринку… Однак галузь ІТ бурхливо розвивається.

– Справді бурхливо. За останні сім років близько 17 млрд доларів – інвестиції до AgTech, але більшість рішень, які є на ринку, скеровані на вирішення конкретного питання, мало хто пропонує комплексні рішення. Є гарні рішення від міжнародних розробників, але вони потребують повної адаптації під наші реалії.

Український фармменеджмент – це не лише організація процесу, це ще ментальність наших людей, український фармменеджмент – це система 1С, складний бухгалтерський облік, шляхові листи, переміщення ТМЦ, акти на списання та інше.

Для нашого ринку потрібні системи з автоматизованим документо­обігом, можливістю вести оперативний облік та повною інтеграцією з обліковою системою 1С. Ми створили систему саме для українського агробізнесу, вона адаптована під наші умови.

– А як в системі організовано захист комерційних даних користувачів, зараз усе працює в хмарних сервісах і мабуть їх також бояться?

– Технічна реалізація системи не дає доступу до відомостей стороннім особам. У варіанті хмарного сервісу ми розміщуємо системи наших клієнтів у дата-центрі Hetzner, що має високий ступінь захисту даних як на фізичному, так і на програмному рівні, фізично дата-центри розташовані в Німеччині та Фінляндії. Додатковий захист забезпечує Cloudflare.
Проте якщо у замовника є сумніви з приводу використання хмарних сервісів, то він завжди може обрати варіант рішення у вигляді коробки. В цьому разі система розміщується на серверах замовника.

– Яка, ви гадаєте, нині головна проблема для українського агрокомплексу?
– Проблеми є, їх достатньо. Головна, напевно, це висока собівартість виробництва порівняно з основними гравцями світового ринку.

Наприклад, собівартість вирощування кукурудзи у США значно нижча, ніж у нас, при тому, що вони вирощують 15 т, а ми 10 т. У наших холдингах на тисячу гектарів може працювати від 38 до 45 робітників, а в них обробкою займається 5 осіб.

І це все в ситуації з орендою землі, у певних регіонах вона зросла до 200 доларів за гектар і для деяких компаній уже стоїть питання: чи доцільно орендувати цю землю. В нас великі прямі витрати, які виливаються у високу собівартість, а при цьому дохідна частина у нас однакова, бо продаємо за однакову ціну.

Саме собівартість робить нас практично неконкурентними порівняно з Аргентиною чи Бразилією.

– Проте ви розумієте, що Україна – на перетині цивілізацій, ми повільно виходимо з совка і йти нам ще довго…

– Так, цей процес триває доволі довго, але ми маємо всі інструменти, щоб керувати бізнесом ефективно. Ми маємо ресурс, прекрасну землю, прекрасних людей, яких лише потрібно навчати. Ми вже працюємо зі світовою технікою найкращих виробників, нам доступні насіння та ЗЗР світових брендів.

Давайте все це об’єднаємо для отримання найкращого результату, для того, щоб галузь ставала все більш ефективною та прибутковою.

І про відданість справі


– А як ви взагалі заряджаєтеся? Це ж доволі важко, ви понад сім років в інтенсивному режимі…

– Насправді заряджаюсь я теж на роботі. Чим складніше завдання, тим більш фанатично я ставлюсь до досягнення вдалого результату, і коли я його здобуваю, то отримую величезну дозу адреналіну. Чим більше я нарощую темпи, чим більше вирішую неможливих для когось завдань, тим більше в мене мотивації і сил, щоб працювати ще більше.

– Отже, ви здобуваєте результату, і він дає вам адреналін?

– Так, саме успішні результати, але навіть сам процес захоплює, коли все йде правильним організованим шляхом, коли все вірно сплановано, то ти вже розумієш, що незабаром буде отримано результат від діяльності.

Я по своїй суті не менеджер, я вчуся щодня. Це складний та цікавий шлях для мене, але упродовж семи років у мене жодного разу не було запитання, чи я займаюся своєю справою, чи мені треба щось кардинального змінювати. Мене так вражають масштаби бізнесу, те, що ми реально впливаємо на його результати. Ми причетні до зміни бачення, підходів, до створення високоефективної галузі, як це може не вражати.
Коли виїздиш у поля, спілкуєшся з агрономами і бачиш, що вони ставляться до культур, як до дітей, оберігаючи їх від можливих загроз, коли бачиш, як вони щиро радіють вдалому врожаю, ну як це може не захоплювати і не надихати, коли ми причетні до зміни бачення, підходів, підвищення ефективності галузі та до створення могутньої аграрної держави. 

https://www.zerno-ua.com/journals/2020/serpen-2020/agrichain-tehnologi%d1%97-dlya-efektivnih-zmin-v-agro/
2