Чи варто впроваджувати програму для управління земельним банком?

Цифрові рішення дедалі активніше стають затребуваними в агросекторі. Компанії опинилися перед новими ринковими викликами. Тож аби успішно керувати своїм земельним банком в умовах сьогодення, прогресивні управлінці запроваджують нові технології. Про свій досвід нам розповів представник групи компаній «Делюкс» та «Явір Агросервіс», що має в обробітку близько 7 тис. гектарів землі.

— Близько 30% нашої господарської діяльності — це класичне агровиробництво, — розповідає співвласник Групи Борис Охрименко. — Цей напрям ми активно розвиваємо з 2005 року на «Явір Агросервіс» та з 2016 року на «Делюксі». У «Явір Агросервіс» ми маємо керуючого партнера, та до 2018 року не брали участі в операційній діяльності. В обробітку в нас зараз близько 6500 га. Наш земельний банк зріс за рахунок набору земельних ділянок в оренду, постійної комунікації з нашими пайовиками, роботи з сільськими радами, при цьому аграрні підприємства майже не купували. Я представник другого покоління бізнесменів, тому в роботі я спираюсь на досвід рідних, оскільки у нас усі члени родини задіяні в роботі, а також шукаю нові інструменти для розвитку нашого бізнесу.

— А можете нам дати визначення, що для Вашої компанії земельний банк?

Для агровиробника зембанк — це те, без чого неможливо працювати. Без зембанку немає агробізнесу. Я до того працював в сфері торгівлі, де для ведення бізнесу потрібен товар, замовники, формування бізнес підходів, побудова процесів і фактично діяльність може існувати без деяких факторів. А в агро – немає земельного банку, немає результату. Ви знаєте дилемне питання «Що було перше, курка чи яйце?». Так ось, в агро першою точно була та є земля. Звичайно, не меншу важливість відіграють люди, технології, але без земельного банку немає де цим людям працювати і де впроваджувати ті технології.

— А як на початку у Вас була організована робота з основним активом? Як будували роботу з пайовиками?

— На початку, мабуть, як у всіх, робота велась в екселі та на папері. Фактично робота з папером лишилась і наразі, але лише для підписання договорів, ми ще не дійшли до використання електронних підписів. Раніше був тільки ексель, папір та пошуки ділянок на публічній кадастровій карті. Кожного року, перед початком посівної, потрібно актуалізовувати дуже великий масив даних, збільшення посівних площ значно ускладнює це завдання. Дуже багато залежить від – земельника, я прирівнюю працівника земельного відділу до “Золотого фонду” підприємства.

Я знаю багато історій, що «йде» фахівець земельник з компанії, з ним «йде» багато важливої для бізнесу інформації: дані про ділянки, про відносини з пайовиками, про обміни. Добре, якщо земельна ділянка один раз обмінювалась, а коли обмін відбувався два, три, чотири рази. За умови, що у фермера чи невеликого підприємства 5 чи 10 ділянок, даний інформаційний масив можна запам’ятати, а якщо ділянок сотні чи тисячі – робити все вручну і в різних таблицях просто неможливо.

Так у бізнес структур і зникає інформація, яку відновити немає можливості, тому потреба в об`єднанні всіх даних в одній системі існувала в нас майже з самого початку діяльності, так як ми хотіли уникнути цих ризиків.

— Коли Ви вирішили впровадити програму для управління земельним банком?

— Зі стрімким збільшенням оброблюваних площ нашою компанією, почали збільшуватись бізнес ризики, особливо виникали проблеми з агро логістикою. Нам постійно доводилось актуалізовувати дані, які в нас є обміни, де у нас заліснення, де у нас дорога, де є можливість заїхати техніці, а де дороги вже немає та й не тільки.

За умови, що компанія оброблює одні й ті ж поля 30 років, можливо, в них і не виникають дані питання, хоча я сумніваюсь в цьому…. ми ж, є відносно новини гравцями на ринку, тому інформація про поля, про паї, які входять в структуру, для нас дуже важлива.

Стикаючись постійно з даними проблемами, ми прийшли до того, що треба наводити лад та впроваджувати сучасне програмне забезпечення, яке допоможе у вирішенні даних питань.

— Напевно, Ви дивились багато різних програм, представлених на ринку України. Скажіть, чому обрали саме AgriChain Land?

— Ми горді тим, що сьогодні у нас в команді є люди, які працювали в великих агрохолдингах, це дуже великий плюс. Фахівці готові працювати з серйозними програмами, а не гратись з дитячими картинками та графіками. Маючи досвід фахівців, компанія була готова до переходу на серйозні та ефективні програмні рішення, тому ми й обрали AgriChain Land. Але хочу зауважити, що даний продукт, не тільки найбільш функціональний та ефективний, але й досить складний на початку роботи. В програмі багато бізнес-процесів, інформації, додаткових контролів, інструментів, кожен з яких хочеться використати. Незважаючи на інтеграцію з реєстрами, це не проста задача зібрати всю інформацію про землю та домовленості, щоб отримати робочу базу та звіти, але результат впровадження, перевищує всі очікування. Окрім цього нам постійно допомагали співробітники Агрічейн, тому ми дійсно задоволені вибором.

— На сьогодні щось змінилось в роботі? Вже є результат, який можемо озвучити?

— На нашу думку, прорахований результат – це скільки землі змогли додати та віднайти після оцифрування даних. В грошовому вимірі, оцифрування принесло компанії в достатній мірі, щоб окупити програму AgriChain Land на багато років вперед. Десь технічна втрата, десь втрачені паї, десь неправильні контури поля. Наприклад, за допомогою «цифри» змогли віднайти дві ділянки державної форми власності, які ніколи не оброблювались, а орендну плату сплачували роками. Працюючи з документами без візуалізації на карті, земельник може думати, що все добре, а на ділі компанія платить за те, що не обробляє.

В штаті нашої компанії є спеціаліст, який працює з геодезичним пристроєм. Ми самостійно оцифровуємо та уточнюємо контури, звіряємо з публічною кадастровою картою. Так ми змогли знайти ділянки, які десятками років оброблялись невірно. Були ситуації з обмінами, коли ми передали фермеру земельні ділянки, а виявилось, що земля в обміні не відповідала заявленим площам. До впровадження програми, ми думали, що обміни рівноцінні, виявилось навпаки, як правило невеликі фермера, краще рахують свою землю.

— А якими навиками на Вашу думку повинен володіти спеціаліст земельник?
— Фахівець земельного підрозділу компанії повинен впевнено володіти комп’ютером, мати аналітичний склад розуму, бути комунікабельним та мати бажання постійно розвиватись. Люди в селах перебувають в інформаційному вакуумі, черпають інформацію з політизованих джерел масової інформації, тому наші спеціалісти постійно спілкується з людьми, проводять роз’яснювальну роботу. Вони відповідають на питання по орендній платі, роз’яснюють норми законодавства, допомагають в оформленні документів для отримання субсидій тощо. В земельному відділі повинні працювати люди досить високого рівня знань та навичок, вони повинні розуміти, що вони роблять, для чого, як вони це роблять та які це результати принесе.

— А що Ваша компанія робить для місцевості, де обробляє землю?

— На мою думку у нас «стандартний пакет», який повинна будь-яка агрокомпанія запроваджувати в селі. По-перше, у нас орендна плата вища ніж середня в регіоні, по-друге, ми завжди допомагаємо в рамках своїх можливостей, це і допомога місцевим школам, поставити вікна та двері, десь прогорнути дорогу, десь прибрати сніг, поставити паркан на кладовищі та ще багато чого. Я вважаю, що всі нормальні аграрії повинні займатись даним напрямком, допомагати нашим селам жити та розвивати їх.

— Ви сьогодні багато говорили про обміни ділянками, можливо щось порадите Вашим колегам для роботи з «шахматкою»?

— Навіщо боротися з тим, на що ми вплинути не можем? Українське явище «шахматка», створене при розпаюванні, з кожним роком воно проявляється все більше і більше. Я не вірю в закон про консолідацію земель. Ринок сам диктує умови. З відкриттям ринку землі – будуть ділянки, що взагалі, не будуть оброблятися. Будуть стояти на полях «квадратики» з бур’яном. Багато ж людей вірять, що після відкриття ринку землі, ціна на неї буде космічна та будуть стояти черги бажаючих її викупити. Але питання консолідації скорегує ціну, великий пласт дуже важко консолідувати. Пропозиції в сотні гектар упорядкованої землі, звичайно, будуть цікавити інвесторів, а коли мова йде про кілька паїв по 1.5-2 га кожний, то не думаю, що подібний завищений інтерес можливий, оскільки інвестор уміє рахувати і окупність інвестицій, і вартість вкладеного капіталу.

Сьогодні ми спостерігаємо за новою генерацією власників. Переважна більшість тих, хто отримав пай, похилого віку або вже відійшли в кращі світи. Нова генерація — це молоді люди, які успадковують паї у власність. Зараз триває незворотна урбанізація, люди від’їжджають в міста, тому питання підтримки села, не кажучи про його розвиток, нікого не цікавлять. Новому поколінню не цікава орендна плата, не цікаві соціальні ініціативи, не цікаві дороги та освітлення, не цікаве життя села. Переважно вони займаються критикою, а в замін нічого не пропонують, рідко готові важко працювати на селі, а саме молодь, сьогодні, може вивчити нові технології і опанувати сучасну техніку. Урбанізована молодь розповідає про передові бізнес ідеї, про те що розпочнуть власний бізнес, про насадження фундуку посеред поля, а ніхто не думає про технологію, про підвід води, бізнес-процеси тощо. Люди відірвані від реалії, інтернет породжує «цікаві думки» і заводить в неправильний напрямок.

— Які поради можете дати компаніям, які ще працюють по-старому? Або можливо тим, хто хоче починати свій агробізнес?

— На початку потрібно відповісти на питання – яке вони бачать для себе майбутнє? Розширення бізнесу? Збільшення прибутків? Чи бояться вони викликів? Чи готові ризикувати? Чи хочуть просто пливти за течією та щоб все просто та спокійно? Мені здається, що більшість пливе за течією, але мало хто розуміє, що це не стабільність, а шлях до занепадання бізнесу.

Я представник покоління, яке зацікавлене в розвитку бізнесу. Агро — це не непростий бізнес, бо пов’язаний з орендними відносинами, а це дуже ризиковано. Є техніка, є будівлі, є люди, але якщо земельний банк орендований – це є дуже хитким становищем, бо основа бізнесу побудована на орендних відносинах в умовах нашого законодавства.

У разі, якщо підприємство хоче розвиватись, необхідно вкладати кошти в оцифрування, щоб швидко реагувати. Час це все! Сьогодні виграє той, хто швидко оцінює ризики та приймає рішення. На сьогодні, необхідну оперативність можливо досягти лише за допомогою сучасних технологій, сучасних програм. Без оперативності – керівник завжди втрачає час і не має змоги оперативно управляти ризиками. Тому не бійтесь нових інструментів, але аналізуйте їх перед впровадженням, обирайте функціонал, а не картинки.