IT, агробізнес, клімат, прибутки

Зв’язок між сільським господарством, зміною клімату та діджиталізацією агробізнесу для 90% жителів планети є неочевидним. Проте це зовсім не так.

З одного боку, сільське господарство є одним з найбільших факторів, що сприяють зміні клімату на планеті. На його частку припадає 24% викидів парникових газів, що генеруються людиною, тому це робить його другим за величиною джерелом викидів в світі після енергетичного сектора. Такі дані наводить EPA (https://www.epa.gov/ghgemissions/global-greenhouse-gas-emissions-data) – агентство охорони навколишнього природного середовища США.

З іншого боку агробізнесмени відносяться до числа найбільш постраждалих від кліматичних змін. Планета нагрівається, повені та посухи відбуваються все частіше, урожайність зменшується, відповідно прибутки знижуються з кожним роком у тих аграріїв, які працюють в стилі «дід так сіяв, батько сіяв, я так буду сіяти».

Оцінки показують, що зміна клімату може знизити глобальну продуктивність в агро на 17% до 2050 року за даними PNAS (https://www.pnas.org/content/111/9/3274) – Національної академії наук в США.

Проведені у рамках CGIAR Research Program глобальні дослідження (https://journals.sagepub.com/doi/10.1177/0030727018815332) доводять, що IT-технології будуть грати головну роль в сталому розвитку агробізнесу до 2030 року. Нагадаємо, що Програма сталого розвитку прийнята Організацією Об`єднаних націй, ще в 2015 році та має 17 основних цілей.

IT-рішення повинні підвищити продуктивність та доходи аграріїв в напрямку оптимізації бізнес процесів та запровадження систем точного землеробства.

За оцінкою Всесвітнього економічного форуму (http://www3.weforum.org/docs/WEF_Innovation_with_a_Purpose_VF-reduced.pd…), якщо 20-25% агробізнесменів перейде на точне землеробство, то до 2030 року глобальна урожайність може збільшитись на 10-15%, а викиди парникових газів знизяться на 10%.

Яка ситуація в Україні?

Зміна клімату, збільшення посушливих регіонів в Україні – росте з року в рік. Проблеми обробки землі у нас аналогічні до всього світу, але в нас є одна особливість – це відсутність прозорого ринку землі на сьогодні та його запуск у 2021 році. Потім буде період адаптації та устаткування, де юре, до 2025, де факто, 2030й не за горами. Що ж робити з унікальним українським аграрним явищем – «шахматкою», де закопані неймовірні кошти українського аграрія?

Що ж це таке?

Шахматка – це хаотичне розташування паїв в межах поля, при якому ділянки та право обробки належить різним особам, не консолідовані в єдиний масив та можуть не мати спільних кордонів.

Управління земельним банком – одне з ключових питань сьогодні для агрокомпаній в Україні i від її рішення , як правило, залежить успішність бізнес у цій сфері. Наша команда працює та постійно вдосконалює базовий IT-модуль AgriChain Land для управління земельним банком.

Одним з основних елементів AgriChain Land є набір інструментів для роботи з інтерактивними картами. У системі всі шари карти поділені на дві групи:

• технологічні – шари, що генеруються в системі автоматично на основі геометрії об’єктів у базі даних (накладення контурів ділянок на поля для отримання технічних втрат, окремі шари по строкам дії договорів, типу власності ділянок, тощо);

• користувальницькі шари – шари карти, які створюються користувачами самостійно та самостійно наповнюються даними (як за допомогою вбудованих інструментів для створення об’єктів так і за допомогою завантаження даних з файлів).

Це дозволяє гнучко підлаштовуватися під потреби клієнтів, коли наявний набір технологічних шарів не повністю задовольняє потреби клієнта у відображенні інформації на карті.

Так як робота з розрахунку технологічних шарів карти потребує значних системних ресурсів, всі перерахунки технологічних шарів виконуються раз на добу у базі даних. Це дозволяє зменшити навантаження на додаток і кожного дня бачити актуальний стан об’єктів на карті.

Дистанційне управління земельним банком – це зменшення поїздок, переміщень по полю, менше оффлайн комунікацій, зменшення кількості персоналу для обробки даних. Переваги більш ніж очевидні. Перехід в цифру, дуже гостре питання для українського аграрія. Обрати тернистий шлях та спробувати його пройти самому з купою розрізнених IT-рішень, або отримати досвід та результат, щоб не залишитись на окраїні світового темпу діджиталізації – кожен вирішує самостійно.