Немає найкращого часу для діджиталізації: починати треба тут і зараз

В’ячеслав Родіонов: «Для сільськогосподарських компаній немає найкращого часу для діджиталізації: починати треба тут і зараз»

Діяльність аграрних компаній зазвичай тісно пов’язана з ефективним використанням техніки, часу, обліком пального та інших ресурсів, а також моніторингом посів. І коли великі компанії ще можуть собі дозволити невеликі «промахи» за рахунок «перекриття» втрат вищою дохідністю інших бізнесів, то для малих чи середніх господарств ціна втрат може бути вагомою і дорівнює подальшій можливості ведення бізнесу  та виконання своїх зобов’язань перед партнерами та кредиторами.

Сучасне сільське господарство – по використанню технологій можна прирівняти до аерокосмічної галузі. Сучасні інструменти за допомогою телематики дозволяють  відстежувати рух техніки на полі, автоматично нараховувати заробітну плату комбайнеру за виконану роботу, рахувати використання пального, здійснювати супутниковий моніторинг, ставити завдання лінійному персоналу, прогнозувати врожайність, здійснювати документообіг та слідкувати за сівозмінами. І все це можна робити онлайн – в одному планшеті.

Наш кейс розповідає про співпрацю MVA Group та IT-компанії AgriChain. Усього за рік останнім вдалося перекроїти стандарти обліку та контролю ключових виробничих процесів та налагодити звітність для MVA Group. І сьогоднішня наша розмова з В’ячеславом Родіоновим, головним економістом MVA Group буде саме про це.

В’ячеславе, розкажіть про компанію.
Група компаній MVA Group в такому вигляді як вона є – утворилася протягом останніх декількох років. І працює у трьох напрямах – вирощування сільгоспкультур на 6,5 тис. га, молочне тваринництво, а також у 2021 році було запущено в роботу елеватор загальною потужністю 40 тис. тонн одночасного зберігання.

Чому виникла потреба у впровадженні фарм-менеджмент системи?
Спочатку наше господарство було невеликим та мало в обробітку лише 1800 га землі. Основна частина угідь була зайнята під вирощування кормів для молочного тваринництва, але у 2019 році земельний банк збільшився до шести тис. га. Це сталося в ході об’єднання двох агропідприємств. І тут почалося найцікавіше, ми зрозуміли, що якісно налагодити бізнес-процеси, так ідеально, як ми це собі уявляли, самостійно не можемо.

Як відбувався вибір рішень, чому обрали компанію AgriChain?
Коли розпочався процес об’єднання підприємств, ми з командою почали шукати цифрові рішення для розв’язання виробничих завдань. За короткий час нам вдалося познайомитися із багатьма пропозиціями ринку. Сумнівів у нас, звісно, було багато, та й що тут приховувати, подібного досвіду роботи з діджитал-системами ми теж не мали, але ухвалили рішення на користь AgriChain. У першу чергу, нам дуже сподобалося, як компанія тримає зв’язок з потенційним клієнтом та реагує на звернення. Так, перед погодженням бюджету на діджиталізацію ми попросили компанію надати економічне обґрунтування, особливо нас цікавила стаття оптимізації фонду оплати праці та економії пального, обто сам економічний ефект. І AgriChain поділилися з нами кейсом агропромхолдингу «Астарта-Київ» ─ це був дуже клієнтоорієнтований жест, який допоміг переконати команду у правильності прийнятого рішення.

На оптимізацію яких документів робили ставку, та у чому була виробнича потреба?
Перше, у чому ми вбачали найбільший виробничий резон – це стандартизація обліку з можливістю аналітики отриманих даних. Ми більше не могли і не хотіли робити це просто на папері.

Наша компанія прагне оптимізувати ресурси, адже ми відносно невеликий бізнес, тому ефективність – наш пріоритет. Адже кількість активів значно виросла у 2019 році завдяки приєднанню ТОВ «Летичів-Агро» до MVA Group. Так, юридичне приєднання відбулося швидко, але інтеграція процесів, звітності, об’єднання людей в одну команду – завдання не з простих. Ще на початку проєкту впровадження фарм-менеджмент системи у нас було дві окремі бази 1С ─ сьомої та восьмої версії відповідно. За порадою AgriChain ми купили нову ліцензію 1С, щоб інформація компанії консолідувалася в єдиній базі. Це був перший етап, без якого подальші кроки з оптимізації бізнес-процесів були б неможливими.

Які головні завдання ставила для себе компанія при впровадженні систем Farm та Scout?

Основні цілі були зосереджені на автоматизації обліку списання пального та нарахування заробітної плати, адже саме ці частини виробничого процесу є дуже чутливими до впливу «людського фактора» та іноді робляться емпіричним шляхом, ґрунтуючись на тезах: «щось середнє» чи «я так думаю». А нас такі відповіді не задовольняли, ми потребували точності.

Коли ми підписали договір про співпрацю, то одразу стало зрозуміло, що нам не вистачає технічного оснащення (датчиків розрахунку пального, трекерів, добре оснащеного серверу) щоб було звідки отримувати дані. За рекомендацією AgriChain ми придбали ліцензію на використання спеціалізованої системи моніторингу «Віалон». Завдяки вчасним рекомендаціям та ефективній співпраці ми повернули в правильне русло для підрахунку робочого часу, оброблених гектарів, витрат та мотогодин. Як результат ─ деякі звіти стали одразу доступними через застосунок AgriChain Farm.

Розкажіть детальніше, яке додаткове технічне оснащення закупила компанія для діджиталізації? Яка сума була на це витрачена?

Для того, щоб обчислення пального в застосунку AgriChain Farm відбувалося коректно, нам було потрібно визначитися, яке обладнання показуватиме точніше. Тому за порадою AgriChain ми закупили два типи датчиків і в процесі використання зрозуміли, що більш точними для нас є –проточні датчики контролю палива.

Дане оснащення допомогло бачити об’ємну картинку наших витрат. Так, трекер руху надає інформацію про те, який водій керує технікою. Ця інформація потрібна, щоб нараховувати заробітну плату. На причіпній техніці ми встановили мітки, що вказують на тип обладнання, щоб розуміти, яка операція відбувається на полі.

Що стосується AgriChain Scout (https://agrichain.com.ua/scout), то з нашого боку внесок був незначним. Ми закупили потужні планшети для агрономів зі стандартом захисту IP68, яка гарантує захист девайсу від пилу та вологи. От і все.

Як до цього в компанії був організований процес списання пального, контролю за переміщенням техніки?

Якщо говорити про пальне, то звітування проходило у паперовому вигляді, ми загалом орієнтувалися на записи, які робив заправник. Цей процес відбувався не так динамічно, як зараз, коли кількість використаного пального ми бачимо в моменті, а раніше це потребувало декілька днів, бо ми чекали, поки відомості внесуть до 1С.

А дані про поля були здебільшого усними, нам доводилося у процесі ухвалення рішень опиратися на ту інформацію, яку нам надавали агрономи. Вона вносилася в Excel-таблиці і вже з цього ми намагалися скласти звіти та проаналізувати інформацію. Все це потребувало часу.

Те саме стосується нарахування заробітних плат. Спочатку ми брали за основу кількість оброблених гектарів і саме так вели нарахування. Але впровадження AgriChain Farm спонукало нас перевести систему виплат у погодинну. Нам важливо приділити особливу увагу цьому процесу, оскільки від нього залежить мотивація співробітників. Тому була створена спеціальна група, яка розробляла нормативи, щоб часи рахувалися не лише для нарахування зарплати, але й для списання пального. Таким чином ми вирішили, що для роботи тракториста будемо встановлювати якісні критерії та норми, в які він має вписатися ─ не нижче і не вище. Так, для посівної це були одні показники, а для культивації ─ інші.

Тому AgriChain став нашим буфером для консолідації процесів та зміг обробляти дані у потрібному для нас форматі. Тобто, у сухому залишку бухгалтеру потрібно лише звірити, чи все правильно відбувалося і чи немає зауважень від агронома про додаткові умови нарахування. У такому випадку стандарти можуть бути трішки змінені в ручному форматі залежно від ситуації.

Раніше інформацію, яку ми отримували із документів, було тяжко, а то майже й неможливо аналізувати. І людський фактор лишався дуже впливовим. Якщо агроному не сподобалося, як працює якийсь тракторист, він міг написати в документах, що вважав за потрібне, і перевірити об’єктивну достовірність цієї інформації ми не могли.

І траплялися конфліктні ситуації?
Так, звісно, адже від того, які коментарі давав агроном, залежав рівень зарплати людини, що працює за технікою. Раніше ми обчислювали зарплату тракториста залежно від того, скільки гектарів він обробив за день. А проконтролювати правдивість інформації міг тільки агроном, але ж він фізично не міг бути у всіх точках роботи техніки одночасно. Зараз же завдяки AgriChain ми точно знаємо усю інформацію про роботу людини за технікою: з якою швидкістю він рухався, на якій техніці, скільки і за який час робить зупинок. Така деталізація дозволяє приймати більш точні та зважені рішення і не ображати людей заниженням зарплатні. Ми в першу чергу наполягаємо на тому, щоб людина отримувала чесну винагороду за ефективну працю.

Як команда сприйняла нововведення та як компанія працювала з командою для підвищення лояльності до нових систем?

Зізнаюся, що фахівці на місцях сприйняла нововведення з труднощами та моральним опором. Команда впровадження отримувала певні палиці в колеса під час впровадження систем. І, напевно, це нормально на початковому етапі. По-перше, ми ж переходили з однієї системи обліку на нову і єдину, яка вимагала деталізації, що потребувало додаткових зусиль. Зі свого боку ми переконували колег, що частина інформації, яка під час перехідного періоду заноситься вручну, з часом буде автоматизована.

По-друге, ми більше часу почали приділяти роз’ясненням, що нововведення ─ це не лише про посилення контролю, це про оптимізацію процесів, в ході якого документообіг стане простішим і не потрібно буде з головою занурюватися у роботу з первинними документами, адже одразу буде видно логіку та послідовність процесів.

Наприклад, при впровадженні AgriChain Scout агрономи не дуже хотіли робити огляди полів, хоча раніше говорили про те, що вдень і ввечері знаходяться в полях, дивляться, як ростуть культури, все знають і ситуацію контролюють. Але зобов’язати їх робити знімки полів, слідкувати за плановою врожайністю, змінювати її систематично протягом сезону нам вдалося тільки після застосування жорстких заходів. Ми діяли за схемою: немає інформації про огляди – немає премії, або штраф. І тільки тоді супротив зійшов нанівець і почалася конструктивна робота вже через три місяці після запуску AgriChain Scout.

Як працюєте зі звітністю, яку інформацію вдається згенерувати за допомогою додатків Farm?

Сьогодні ми отримуємо багато інформації та можемо приймати більше управлінських рішень, про які раніше не підозрювали, бо не знали, що проблема має місце. Наприклад, у нас з’явилися опосередковані стандарти щодо використання пального, і ми й далі будемо працювати над їхньою деталізацією та класифікацією: зробимо ранжування полів, визначимо їхній рівень складності. Те саме стосується оплати праці. Ми розуміємо, що людина не має отримувати нижчу зарплату через те, що працює на транспорті нижчого класу. Тобто на одному тракторі за однаковий час один працівник може обробити, наприклад, 50 га, а інший – 40 га, тільки через те, що працюють на різній техніці. Раніше теоретично ми могли підозрювати про цей перекіс. А зараз завдяки додатку AgriChain Farm ми це бачимо в цифрах та можемо справедливо оцінювати роботу людей, оперуючи фактами.

Наразі ми краще почали слідувати за прогнозованою врожайністю. І щомісяця агрономи роблять її перегляд. Так, ми не змушуємо агрономів «вангувати», але для нас важливо, щоб вони, опираючись на фотозвіти, змінювали прогноз врожайності. Аби спираючись на отримані дані, ми могли переглядати наш прогнозний фінансовий результат.

На вашу дамку, чи вдало ви обрали час для початку впровадження Scout та Farm?

Думаю, що для компаній, які займаються сільським господарством, найкращого часу для діджиталізації просто не існує – адже закінчується один виробничий період і одразу починається підготовка до наступного, починати треба тут і зараз.
Але ми робили впровадження у період міжсезоння і вважаємо цей час максимально вдалим для відпрацювання та тестування усіх процесів.

Чи плануєте і далі проводити діджиталізацію виробничих процесів? Як саме?

Сьогодні завдяки мобільному застосунку AgriChain Farm ми відстежуємо трек руху техніки і при входженні в геозону поля одразу бачимо, як відбувається облік відпрацьованих гектарів.

AgriChain Scout допомагає нам мінімізувати ризики шляхом супутникового моніторингу за допомогою індексів NDVI та EVI. Таким чином ми можемо ставити завдання агроному для здійснення огляду, не виходячи з офісу. А він буде одразу бачити це завдання у своєму планшеті. Нам також стали доступними інструменти прогнозування врожайності та контролю сівозміни для подальшого планування господарської діяльності.

Нас такі результати дуже надихають, тому вже зараз ми проводимо перемовини з AgriChain про автоматизацію бізнес-процесу по роботі з електронною товарно-транспортною накладною через додаток AgriChain Logistics. А також плануємо працювати над web-версією AgriChain Farm, де буде доступна можливість сезонного планування і план-фактний аналіз щодо виконання виробничої програми. Тож попереду багато цікавої та копіткої роботи, але ми переконані, що ефективна співпраця з AgriChain приведе нас до найкращих результатів.